Карта сайту       укр   eng

Порядок проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів


27 жовтня 2008

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Національного агентства екологічних інвестицій України
24.10.2008 № 58

ПОРЯДОК

проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів

I. Загальні положення

1.1. Порядок проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів (далі – Порядок) розроблено з метою забезпечення належного функціонування національної системи оцінки антропогенних викидів та абсорбції парникових газів, які не регулюються Монреальським протоколом про речовини, що руйнують озоновий шар.

1.2. Цей Порядок визначає зміст, строки і терміни розроблення щорічної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів на національному рівні згідно з вимогами ст. 4а Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та ст. 5, 7 Кіотського протоколу до неї, а також Рішення 25 сесії Допоміжного органу для консультування з наукових та технічних питань Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату від 18 серпня 2006 року «Поновлені керівні принципи Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату для надання інформації про щорічні кадастри після включення положень Рішення 14/СР.11».

1.3. Відповідальним структурним підрозділом за здійснення координації та підготовки щорічної національної інвентаризації в Нацекоінвестагентстві є Департамент національної системи обліку парникових газів.

II. Терміни та скорочення

У цьому Порядку скорочення і терміни вживаються у такому значенні:

2.1. Скорочення.

2.1.1. ГФВ – гідрофторвуглеці.

2.1.2. ДД – дані про діяльність.

2.1.3. ЗФЗ – загальноприйнятий формат звітності.

2.1.4. КВ – коефіцієнти викидів/поглинання.

2.1.5. КЯ/ЗЯ –контроль якості і забезпечення якості.

2.1.6. МГЕЗК – Міжурядова група експертів з питань зміни клімату.

2.1.7. ПГ – парникові гази.

2.1.8. ПГП – потенціал глобального потепління.

2.1.9. ПФВ – перфторвуглеці.

2.1.10. РКЗК ООН - Рамкова конвенція ООН про зміну клімату.

2.1.11. ЮНЕП – програма ООН з навколишнього середовища.

2.2. Терміни.

2.2.1. Антропогенні поглинання – поглинання парникових газів, які пов’язані з діяльністю людини. Вони додаються до поглинання природними джерелами і впливають на природний баланс навколишнього природного середовища. Раніше в цьому значенні вживався термін «абсорбція».

2.2.2. Антропогенні викиди - викиди парникових газів, які пов’язані з діяльністю людини. Вони додаються до викидів від природних джерел і порушують природний баланс навколишнього природного середовища.

2.2.3. Антропогенні джерела - об’єкти або групи об’єктів однієї категорії чи підкатегорії джерел, визначених керівництвами МГЕЗК, які призводять до антропогенних викидів парникових газів.

2.2.4. Антропогенні поглиначі - об’єкти або групи об’єктів однієї категорії чи підкатегорії джерел, визначених керівництвами МГЕЗК, які призводять до антропогенної абсорбції парникових газів.

2.2.5. Базовий рік - рік, відносно якого встановлюються якісні та кількісні зобов’язання за РКЗК ООН про зміну клімату та Кіотським протоколом до неї. Для більшості країн, включаючи Україну, базовим роком є 1990 рік. Україна також вибрала цей рік як базовий для викидів ПФУ, ГФУ та гексафториду сірки.

2.2.6. Дані про діяльність - дані щодо обсягів діяльності людини в різних сферах економіки, які призводять до викидів і поглинання парникових газів за певний період часу.

2.2.7. Забезпечення якості – система запланованої діяльності з перевірки якості інвентаризації фахівцями, які не причетні до проведення національної інвентаризації, з метою забезпечення максимальної точності інвентаризації викидів та поглинання парникових газів з урахуванням досягнутого рівня наукових знань і наявних даних та підтримки ефективності програми контролю якості. 

2.2.8. Загальноприйнятий формат звітності - форма, розроблена Секретаріатом РКЗК ООН і прийнята як обов’язкова для щорічного подання інвентаризації викидів і поглинання парникових газів. ЗФЗ складається із фіксованої низки таблиць для занесення чисельної і текстової інформації.

2.2.9. Інвентаризація викидів - оцінка антропогенних викидів парникових газів, яка проводиться у відповідності з прийнятими РКЗК ООН методичними принципами, викладеними в керівництвах МГЕЗК. Оцінка викидів переважно передбачає не виміри, а розрахунки викидів, але припускається також проведення вимірів, якщо таке рішення буде прийняте на національному рівні.

2.2.10. Категорія або підкатегорія, сектор МГЕЗК - класифікація антропогенних джерел та поглиначів за видами антропогенної діяльності, запропонована керівництвами МГЕЗК. Методики МГЕЗК 2006 р. визначають наступні сектори антропогенної діяльності: «Енергетика»; «Промислові процеси та використання продуктів»; «Сільське, лісове господарство та інше використання земель»; «Відходи». Наразі структура щорічної національної доповіді з інвентаризації і ЗФЗ відповідають керівництвам МГЕЗК 1996, 2001 і 2003 років.  Відповідний перелік основних секторів, категорій та підкатегорій МГЕЗК наведено у додатку 1.

2.2.11. Ключова категорія джерел/поглиначів – категорія джерел/поглиначів, оцінка викидів/поглинання від якої справляє вагомий вплив на сумарну оцінку викидів/поглинання парникових газів в національній інвентаризації  з огляду на абсолютні значення викидів/поглинання, тенденцій або невизначеності оцінок в цій категорії. Ключові категорії джерел/поглиначів можуть також бути визначеними в результаті якісного аналізу.

2.2.12. Контроль якості – система стандартної технічної діяльності для перевірки і оцінки якості національної інвентаризації в процесі її розроблення фахівцями, які причетні до проведення національної інвентаризації.

2.2.13. Керівництва МГЕЗК – керівництва МГЕЗК містять керівні принципи розрахунку антропогенних викидів і поглинання ПГ, яких повинні дотримуватися всі країни, і низку коефіцієнтів викидів/поглинання, які необхідно використовувати, якщо в країні відсутні більш точні дані про національні коефіцієнти викидів (коефіцієнти викидів за замовчуванням). МГЕЗК підготувала серію керівництв: базову методику 1996 р., більш складну методику 2001 р. і наразі найбільш досконалу методику 2006 р. Окремо у 2003 р. була підготовлена методика з оцінки викидів і поглинання парникових газів при використанні земель.

2.2.14. Коефіцієнти викидів/поглинання - коефіцієнти, на які множаться дані про діяльність для розрахунку антропогенних викидів/поглинання парникових газів. Коефіцієнти викидів/поглинання звичайно визначаються в результаті детальних досліджень. Їх чисельні значення можуть бути закріплені міжнародними або національними методиками.

2.2.15. Міжурядова група експертів з питань зміни клімату – група, яка заснована у 1988 р. як спільний орган ЮНЕП та Всесвітньої метеорологічної організації з метою отримання максимально достовірних і авторитетних даних, пов’язаних зі зміною клімату. РКЗК ООН прийнято рішення, що методичні керівництва з оцінки антропогенних викидів і поглинань готує саме МГЕЗК. 

2.2.16. Методика МГЕЗК - міжнародна методика проведення інвентаризації викидів і поглинання парникових газів, викладена в керівництвах МГЕЗК. Методика є обов’язковою для всіх країн – Сторін РКЗК ООН, але припускає певну ступінь гнучкості і вибір національних значень коефіцієнтів викидів/поглинання, обґрунтованих за допомогою спеціально проведених наукових досліджень або результатів безпосередніх вимірювань. Такі коефіцієнти викидів/поглинання мають бути офіційно представлені в Національних доповідях з інвентаризації для РКЗК ООН.

2.2.17. Моніторинг - діяльність із збору, оброблення та архівування усіх необхідних даних для оцінки або вимірювання обсягів антропогенних викидів/поглинання парникових газів.

2.2.18. Національна доповідь з інвентаризації (національний кадастр) – доповідь, яка містить інформацію про антропогенні викиди і поглинання ПГ в країні – Стороні РКЗК ООН, починаючи з базового року. Вона готується щорічно і надається до Секретаріату РКЗК ООН разом з ЗФЗ. Структура національної доповіді визначена Рішеннями конференцій Сторін РКЗК ООН ы наведена в додатку 2. 

2.2.19. Невизначеність – величина, яка характеризує достовірність інвентаризації. Невизначеність оцінок викидів і поглинання парникових газів залежить від кількості і якості вихідних даних, а також використаних методик.

2.2.20. Парниковий газ - газ, який поглинає в атмосфері інфрачервоне випромінювання Землі, що призводить до глобального потепління на планеті. Шість газів (або груп газів) прямої дії регулюються Кіотським протоколом до РКЗК ООН: діоксид вуглецю (CO2), метан (CH4), діазоту оксид (N2O), ГФВ, ПФВ та гексафторид сірки (SF6). Перелік парникових газів прямої дії з їх ПГП наведені у додатку 3. Крім цих газів в Національну доповідь з інвентаризації включаються парникові гази непрямої дії, а саме моноксид вуглецю (CO), окисли азоту (NOx), леткі неметанові сполуки, а також діоксид сірки (SO2).

2.2.21. Перерахунок – процедура повторної оцінки антропогенних викидів і поглинання парникових газів, які вказані в попередньо представлених інвентаризаціях, внаслідок зміни в методиках, коефіцієнтах викидів/поглинання, даних про діяльність або включення нових категорій джерел і поглиначів.

2.2.22. Послідовність часових серій – узгодженість даних про діяльність, методик і розрахунків протягом усього періоду в національній інвентаризації.

2.2.23. Потенціал глобального потепління - параметр, який чисельно визначає радіаційний вплив молекули певного парникового газу відносно молекули діоксиду вуглецю. Для розрахунків за Кіотським протоколом (в еквіваленті СO2) використовуються ПГП із сторічним строком осереднення парникового ефекту. Більш детальні дані про ПГП містяться в оціночних звітах МГЕЗК.

 

III. Принципи розроблення національної інвентаризації

 

3.1. Національна інвентаризація повинна розроблюватися згідно з:

       - принципом транспарентності, тобто містити опис усіх припущень і
методик, джерел даних про діяльність та іншої інформації. Транспарентність є необхідною умовою для забезпечення послідовності і узгодженості розроблення інвентаризацій, успішного надання і перевірки національних інвентаризацій;

-    принципом узгодженості, тобто усі елементи інвентаризації повинні бути внутрішньо узгодженими протягом усього періоду її проведення. Інвентаризація вважається узгодженою, якщо однакові методики використовуються для оцінки викидів і поглинання парникових газів. Якщо використовуються різні методики у різні роки, то для досягнення узгодженості необхідно застосовувати рекомендації керівництв МГЕЗК;

-  принципом порівнянності, тобто оцінки викидів та поглинання ПГ повинні бути порівнянними між Сторонами Додатку I до РКЗК ООН. Для досягнення мети ці Сторони повинні використовувати методики і форми звітності, прийняті Конференціями Сторін РКЗК ООН;

- принципом повноти, тобто охоплювати всі джерела і поглиначі, які включені в керівництва МГЕЗК;

-   принципом точності оцінок, яка є відносною мірою достовірності оцінок викидів та поглинання. Оцінки не повинні містити систематично завищеної або заниженої похибки і  бути максимально достовірними, наскільки це можливо при поточному стані методик, доступності даних про діяльність, коефіцієнтів викидів/поглинання тощо.

3.2. Національна інвентаризація повинна охоплювати весь період від базового року до позаминулорічного.

IV. Методичні засади розроблення національної інвентаризації

4.1. Керівництва МГЕЗК використовуються при проведенні національної інвентаризації для оцінки викидів і поглинання ПГ, а також для звітності перед Секретаріатом РКЗК ООН.

4.2. Для проведення інвентаризації викидів та поглинання в окремих секторах, категоріях і підкатегоріях МГЕЗК можна використовувати методики МГЕЗК різних рівнів, виходячи з наявності інформації і важливості джерела чи поглинача. Можуть бути також застосовані національні методики, які краще відображають національні обставини, за умови їх узгодженості з керівництвами МГЕЗК. Національні методики повинні бути належним чином задокументовані і науково обґрунтовані.

4.3. Для ключових категорій джерел/поглиначів використовуються методики МГЕЗК другого та третього рівнів, якщо це можливо. Якщо такої можливості на поточний час немає, передбачається проведення додаткових досліджень для пошуку альтернативних джерел інформації.

4.4. За відсутності додаткової інформації в національній інвентаризації можна використовувати коефіцієнти викидів/поглинання, рекомендовані керівництвами МГЕЗК за замовчуванням. В такому випадку необхідно обґрунтувати можливість їх застосування в національних обставинах.

4.5. Використання національних коефіцієнтів викидів/поглинання має переваги за умови їх наукового обґрунтування.

4.6. Визначення ключових категорій джерел/поглиначів проводиться за методиками МГЕЗК оцінки рівнів і тенденцій для базового та останнього року інвентаризації. Також ключові категорії джерел/поглиначів можуть бути визначені в результаті якісного аналізу.

4.7. Національна інвентаризація передбачає кількісну оцінку невизначеності для всіх категорій джерел і поглиначів, окремих секторів та результатів інвентаризації в цілому. Оцінка невизначеності проводиться за методиками, рекомендованими в керівництвах МГЕЗК.

4.8. Розрахунки викидів і поглинання ПГ протягом усього періоду в національній інвентаризації проводяться із застосуванням одних і тих методик; дані про діяльність і коефіцієнти викидів/поглинання визначаються послідовним чином. Перерахунки повинні забезпечувати послідовність часових серій і проводитися лише для підвищення точності та/або ступеню повноти. При зміні методик чи методів збору даних про діяльність чи коефіцієнтів викидів/поглинання проводяться перерахунки за всі роки, починаючи з базового. Якщо використання одних і тих же методик є неможливим з тих чи інших причин, то використовуються альтернативні методи досягнення послідовності часових серій (наприклад, частковий збіг, підстановка, інтерполяція і екстраполяція чи інші рекомендовані керівництвами МГЕЗК). У таких випадках в Національну доповідь з інвентаризації включають підтвердження послідовності часових серій.

4.9. План КЯ/ЗЯ розробляється для кожної наступної інвентаризації згідно з рекомендаціями керівництв МГЕЗК. Процедури КЯ/ЗЯ проводяться за методами першого і другого рівнів. Методи другого рівня переважно використовуються для ключових категорій джерел/поглиначів і для тих категорій і підкатегорій, в яких проведені істотні перерахунки.

4.10. Результати щорічної національної інвентаризації надаються до Секретаріату РКЗК ООН до 15 квітня кожного року. Звітні матеріали містять Національну доповідь з інвентаризації і таблиці загальноприйнятого формату звітності.

4.11. Уся інформація щодо інвентаризації архівується таким чином, щоб дозволити відтворити оцінку викидів та поглинання ПГ для всіх секторів, категорій і підкатегорій МГЕЗК протягом усього періоду інвентаризації. Архівуванню підлягає вся інформація щодо збору та обробки даних про діяльність, вибору методик та коефіцієнтів викидів/поглинання ПГ, визначення ключових категорій джерел/поглиначів, оцінки невизначеності інвентаризації, планування та проведення діяльності з КЯ/ЗЯ, перерахунків тощо. Архівування інформації щодо національної інвентаризації дозволяє забезпечити спадкоємність її проведення, а також супровід розгляду щорічної національної інвентаризації експертами Секретаріату РКЗК ООН.

V. Календарний план проведення щорічної національної інвентаризації

5.1. Проведення щорічної національної інвентаризації включає планування, підготовку і організацію робіт з її проведення.

5.2. Планування національної інвентаризації.

5.2.1. Нацекоінвестагентство розробляє відповідні форми-запити щодо необхідних статистичних та інших даних і щорічно до 1 серпня кожного року  надсилає їх до Мінпаливенерго, Мінвуглепрому, Мінтрансзв?язку, Мінпромполітики, Мінагрополітики, Мінрегіонбуду, Держкомлісгоспу, Держкомзему, Держводгоспу, Держкомстату, НАН України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання.

5.2.2. Нацекоінвестагентство щорічно до 1 вересня кожного року здійснює відбір юридичних осіб або фізичних осіб-підприємців, які будуть брати участь в підготовці національної інвентаризації на тендерній основі за рахунок коштів відповідної бюджетної програми Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

5.2.3. Нацекоінвестагентство планує діяльність з покращання якості інвентаризації, а саме методик, даних про діяльність, коефіцієнтів викидів/поглинання тощо протягом червня-липня кожного року.

 5.2.4. Нацекоінвестагентство до 1 вересня кожного року розробляє та подає на затвердження у встановленому порядку план природоохоронних заходів на наступний рік за відповідною бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища.

5.2.5. Нацекоінвестагентство щорічно до 15 вересня створює робочу групу розробників інвентаризації для координації діяльності та проведення процедур контролю якості.

До робочої групи залучаються представники всіх організацій і установ, які беруть участь у підготовці національної інвентаризації. Головою робочої групи є директор Департаменту національної системи обліку парникових газів за посадою.

5.2.6. Нацекоінвестагентство щорічно до 1 жовтня розробляє або оновлює План заходів щодо контролю та забезпечення якості національної інвентаризації.

5.3. Підготовка національної інвентаризації.

5.3.1.  Збір і обробка даних, інформація щодо процесів і коефіцієнтів викидів/поглинання ПГ здійснюється на підставі відомостей, які безоплатно отримані від органів виконавчої влади та суб’єктів господарювання, визначених у пункті 5.2.1 цього Порядку.

За потреби, Нацекоінвестагентство може надсилати повторні такі запити для отримання додаткової інформації.

5.3.2. Нацекоінвестагентство координує процес підготовки щорічної національної інвентаризації через засідання робочої групи розробників інвентаризації, які проводяться з 15 вересня по 31 грудня кожного року. Засідання робочої групи проводяться, як правило, раз на місяць, а у разі необхідності  - за скликанням голови або його заступника.

5.3.3.  Нацекоінвестагентство отримує результати виконання робіт за бюджетною програмою Державного фонду охорони навколишнього природного середовища до 15 грудня кожного року.

5.3.4. Попередня редакція Національної доповіді з інвентаризації розміщується на веб-сайті Нацекоінвестагентства до 15 січня кожного року для розгляду та надання зауважень і пропозицій заінтересованими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, юридичними особами, фізичними особами-підприємцями  або громадянами.

5.3.5. Остаточна редакція Національної доповіді з інвентаризації, з урахуванням зауважень та пропозицій, готується і подається до Секретаріату РКЗК ООН до 15 квітня кожного року. За необхідності строки надання Національної доповіді з інвентаризації до Секретаріату РКЗК ООН можуть бути подовжені на 6 тижнів.

5.4. Управління національною інвентаризацією.

5.4.1. Нацекоінвестагентство здійснює архівування всієї інформації щодо національної інвентаризації протягом усього періоду її підготовки. Щорічно до 1 червня систематизується архів інформації щодо останньої наданої до Секретаріату РКЗК ООН щорічної національної інвентаризації.

5.4.2. Нацекоінвестагентство здійснює технічну підтримку процесу розгляду інвентаризації, прийом місій експертів Секретаріату РКЗК ООН.  Для цього Нацекоінвестагентство залучає розробників інвентаризації.

 

Директор департаменту національної системи обліку парникових газів


Н. Іваненко 

 

 

 

Додаток 1
до Порядку проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів

Перелік секторів, категорій та підкатегорій МГЕЗК

(діяльність за деякими категоріями та підкатегоріями в Україні відсутня, але вони залишені в переліку для збереження відповідності нумерації)

 

1.   Сектор «Енергетика»

1A. Спалювання палива

1A1. Паливно-енергетична промисловість

1A1a. Виробництво електричної і теплової енергії

1A1b. Нафтопереробка

1A1c. Виробництво твердих палив та інші галузі паливно-енергетичної промисловості

1A2. Промисловість і будівництво

1A2a. Виробництво чавуну, сталі та феросплавів

1A2b. Кольорова металургія

1A2c. Хімічні виробництва

1A2d. Паперова маса, папір і видавнича діяльність

1A2e. Продукти харчування, напої і тютюнові вироби

1A2f. Інша промисловість

1A3. Транспорт

1A3a. Цивільна авіація

1A3b. Дорожній транспорт

1A3c. Залізничний транспорт

1A3d. Водна навігація

1A3e. Інший транспорт

1A4. Інші сектори економіки

1A4a. Сфера послуг та управління

1A4b. Житлові будинки

1A4c. Сільське та лісове господарство, рибництво та риболовля

1A5. Інші види транспорту

1A5a. Інші стаціонарні

1A5b. Інші мобільні

1В. Супутні викиди від палив

1В1. Тверді палива

1В1a. Видобуток і обробка вугілля

1В1b. Перетворення твердих видів палива

1В1c. Інше

1В2. Нафта і природний газ

1В2a. Нафта

1В2b. Природний газ

1В2c. Вентилювання та факельне спалювання

1В2ci. Вентилювання та факельне спалювання

1В2cii. Вентилювання та факельне спалювання

1В2d. Інше

 

2.      Сектор «Промислові процеси і використання продуктів»

2А. Виробництво мінеральної продукції

2А1. Виробництво цементу          

2А2. Виробництво вапняку          

2А3. Використання вапняків та доломітів          

2А4. Виробництво і використання кальцинованої соди

2А5. Крівля асфальтом

2А6. Покриття доріг асфальтом

2А7. Інше

2B. Хімічна промисловість

2B1. Виробництво аміаку  

2B2. Виробництво азотної кислоти         

2B3. Виробництво адипінової кислоти   

2B4. Виробництво карбіду

2B6. Інше     

2C. Металургійна промисловість

2C1. Виробництво чавуну і сталі 

2C2. Виробництво феросплавів    

2C3. Виробництво алюмінію        

2C4. Використання гексафториду сірки при виробництві алюмінію і магнію         

2C5. Інше     

2D. Інше виробництво

2D1. Виробництво целюлози і паперу    

2D2. Виробництво харчових продуктів та напоїв         

2D3.. Інше    

2E. Виробництво ГФВ, ПФВ і гексафториду сірки

2E1. Побічні викиди

2E1a. Виробництво HCFC-22

2E1b. Інше   

2E2. Супутні викиди          

2E3. Інше      

2F. Споживання ГФВ, ПФВ і гексафториду сірки

2F1. Холодильне та повітряне кондиціювання

2F2. Піноутворюючі реагенти      

2F3. Протипожежна безпека         

2F4. Аерозолі           

2F5. Сольвенти        

2F6. Інше використання

2F7. Виробництво напівпровідників

2F8. Електричне обладнання        

2F9. Інше      

2G. Інше

 

3.      Сектор «Сольвенти та інше використання продукції»

3A. Використання фарб

3B. Знежирювання та суха чистка

3C. Виробництво та обробка хімічних продуктів

3C1. Використання N2O для анестезії

3C2. Викиди N2O від вогнегасників

3C3. Вікиди N2O від використання аерозолів

3C4. Інше використання N2O

3C5. Інше

 

4.      Сектор «Сільське господарство»

4A. Кишкова ферментація

4A1. Велика рогата худоба

4A1a. Молочні корови

4A1b. Інша велика рогата худоба

4A2. Буйволи

4A3. Вівці

4A4. Кози

4A5. Верблюди

4A6. Коні

4A7. Мули і віслюки

4A8. Свині

4A9. Інші

4B. Видалення, зберігання та використання гною

4B1. Велика рогата худоба

3AB1a. Молочні корови

3AB1b. Інша велика рогата худоба

4B2. Буйволи

4B3. Вівці

4B4. Кози

4B5. Верблюди

4B6. Коні

4B7. Мули і віслюки

4B8. Свині

4B9. Інші тварини

4B6. Анаеробні лагуни

4B7. Зберігання гною у рідкому стані

4B8. Зберігання гною у твердому стані

4B9. Інше зберігання гною

4C. Вирощування рису

4C1. Іригаційний режим

4C2. Зрошувальний режим

4C3. Глибоководний режим

4C4. Інші режими

4D. Ґрунти сільськогосподарського призначення

4D1. Безпосередні викиди діазоту оксиду від орних земель

4D2. Гній на пасовиськах

4D3. Опосередковані викиди діазоту оксиду від орних земель

4D4. Інше

E. Випалювання саван

F. Спалювання сільськогосподарських залишків на полях

G. Інше

 

5. Землекористування, зміни у землекористуванні та лісове господарство

5A. Ліси

5A1. Ліси, які залишаються лісами

5A2. Землі, які стали лісами

5B. Орні землі

5B1. Орні землі, які залишаються орними землями

5B2. Землі, які стали орними землями

5C. Пасовища

5C1. Пасовища, які залишаються пасовищами

5C2. Землі, які стали пасовищами

5D. Болота

5D1. Болота, які залишаються болотами

5D2. Землі, які стали болотами

5E. Населені пункти

5E1. Населені пункти, які залишаються населеними пунктами

5E2. Землі, які стали населеними пунктами

5F. Інші землі

5F1. Інші землі, які залишаються іншими землями

5F2. Землі, які стали іншими землями

 

6. Сектор «Відходи»

6A. Звалища твердих відходів

6A1. Контрольовані звалища твердих відходів

6A2. Неконтрольовані звалища твердих відходів

6A3. Некласифіковані звалища твердих відходів

6B. Очистка і скидання стічних вод

6B1. Очистка і скидання побутових стічних вод

6B2. Очистка і скидання промислових стічних вод

6B3. Інше

6C. Спалювання відходів

6D. Інше

 

 

Директор департаменту національної системи обліку парникових газів


Н. Іваненко 

 

 

 

 

Додаток 2
до Порядку проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів

СТРУКТУРА НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ З ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

РЕЗЮМЕ

Р.1. Довідкова інформація з національної інвентаризації і зміни клімату (наприклад, для представлення  інформації широким  верствам населення).

Р.2. Короткі відомості щодо національних тенденцій, які пов’язані з викидами та поглинанням.

Р.3. Огляд оцінок і тенденцій для різних категорій джерел та поглиначів.

Р.4. Інша інформація (наприклад, щодо парникових газів непрямої дії).

Розділ 1. ВСТУП

1.1. Довідкова інформація з національної інвентаризації (наприклад, для представлення інформації широким верствам населення).

1.2. Опис інституційних аспектів підготовки національної інвентаризації.

1.3. Стислий опис процесу підготовки з національної інвентаризації (наприклад, збір, обробка, збереження даних).

1.4. Стислий опис використаних методик і джерел даних.

1.5. Стислий опис ключових категорій.

1.6. Інформація щодо діяльності із забезпечення та контролю якості.

1.7. Загальна оцінка невизначеності, включаючи дані щодо невизначеності всіх показників національної інвентаризації.

1.8. Загальна оцінка повноти (додаток 5 до національної доповіді з інвентаризації).

 

 

Розділ 2. ТЕНДЕНЦІЇ ВИКИДІВ ПАРНИКОВИХ ГАЗІВ

У цьому розділі слід наводити інформацію щодо загальних тенденцій викидів, при цьому немає необхідності повторювати інформацію, наведену у розділах по секторах і в таблицях тенденцій ЗФЗ, яка присвячується тенденціям.

2.1. Опис і обґрунтування тенденцій сукупних викидів ПГ.

2.2. Опис і обґрунтування тенденцій викидів для сукупних викидів по газах.

2.3. Опис і обґрунтування тенденцій викидів для сукупних викидів за секторами.

2.4. Опис і обґрунтування тенденцій сукупних викидів парникових газів непрямої дії і діоксину сірки.

Розділи 3-9. (наприклад, назва сектору (номер сектора в ЗФЗ)).

У наступних розділах інформація наводиться за структурою, яка наведена нижче та відповідно до секторів, визначених керівництвами МГЕЗК.

3.1. Огляд сектору (наприклад, кількісні показники і стан).

3.2. Категорія джерел (номер категорії джерел в ЗФЗ).

Для кожної категорії джерел необхідно представляти інформацію згідно з пунктами 3.2.1. - 3.2.6.

3.2.1. Опис категорії джерел (наприклад, кількісні характеристики і стан).

3.2.2. Методологічні питання (наприклад, вибір методик, даних про діяльність, коефіцієнтів викидів/поглинання, припущень, параметрів і принципів, які покладені в основу оцінки викидів і поглинання – обґрунтування для їх відбору, методологічні питання (наприклад, опис національних методик)).

3.2.3. Оцінка невизначеності і послідовність  часових серій.

3.2.4. Опис діяльності із забезпечення і контролю якості.

3.2.5. Результати оцінки викидів і поглинання.

3.2.6. Заплановані удосконалення.

Для ключових категорій інформація повинна носити детальний характер, з тим щоб можливо було провести ретельний розгляд національної інвентаризації.

Розділ  3. ЕНЕРГЕТИКА (сектор 1 ЗФЗ)

Крім вимог, які викладені у пунктах 3.2.1.-3.2.6. у цьому розділі необхідно надати наступну інформацію щодо спалювання палива (табл. 1.А ЗФЗ):

співставлення секторального підходу з базовим підходом;

міжнародного бункерного палива;

сировини для промисловості і неенергетичного використання палива;

консервації СО2;

проблем, які специфічні для країни.

Розділ  4.  ПРОМИСЛОВІ ПРОЦЕСИ (сектор 2 ЗФЗ)

Розділ 5. ВИКОРИСТАННЯ РОЗЧИННИКІВ ТА ІНШИХ ПРОДУКТІВ (сектор 3 ЗФЗ)

Розділ 6. СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО (сектор 4 ЗФЗ)

Розділ 7.  ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННЯ, ЗМІНИ У ЗЕМЛЕКОРИСТУВАННІ ТА ЛІСОВЕ ГОСПОДАРСТВО (сектор 5 ЗФЗ)

Крім вимог, які викладені у пунктах 3.2.1.-3.2.6. у цьому розділі необхідно надати наступну інформацію щодо:

підходів, які застосовувались для оцінки різних категорій використання земель, та баз даних із використання земель, які використовувались при підготовці національної інвентаризації;

визначення національних типів використання земель і системи класифікації, а також їх відповідність категоріям ЗЗЗЛГ.

Розділ 8. ВІДХОДИ (сектор 6 ЗФЗ)

Розділ 9. ІНШІ (сектор 7 ЗФЗ)

Розділ 10. ПЕРЕРАХУНКИ І УДОСКОНАЛЕННЯ

            У цьому розділі необхідно надавати загальну інформацію щодо перерахунків і удосконалення національної інвентаризації. При цьому немає потреби повторювати інформацію, яка наведена в розділах по секторах, достатньо включати перехресне посилання на відповідні розділи.

10.1. Пояснення та обґрунтування необхідності перерахунків.

10.2. Оцінка впливу перерахунків на рівні викидів і поглинання.

10.3. Оцінка впливу перерахунків на тенденції викидів, включаючи послідовність часових серій.

10.4. Перерахунки в результаті процесу розгляду та заплановані удосконалення національної інвентаризації.

ДОВІДКОВІ МАТЕРІАЛИ

ДОДАТКИ ДО НАЦІОНАЛЬНОЇ ДОПОВІДІ З ІНВЕНТАРИЗАЦІЇ

Додаток 1

Опис ключових категорій включає:

опис методик, які використовувались для визначення ключових категорій;

посилання на таблиці ключових категорій ЗФЗ;

інформація щодо агрегування категорій;

відповідні таблиці керівництв МГЕЗК.

Додаток 2

Повний огляд методик і даних для оцінки викидів СО2 при спалюванні органічного палива.

Додаток 3

Інший детальний опис методик для окремих категорій джерел або поглиначів (за потреби).

Додаток 4

Базовий підхід до оцінки викидів СО2 від спалювання палива,  співставлення з секторальним підходом, а також відповідна інформація щодо національного паливно-енергетичного балансу.

Додаток 5

Оцінка повноти даних і опис причин виключення потенційних джерел і поглиначів ПГ із розгляду в національній інвентаризації.

Додаток 6

Додаткова інформація, яка включена до Національної доповіді з інвентаризації або інша корисна довідкова інформація.

Додаток 7

Відповідні таблиці керівництв МГЕЗК з оцінками невизначеності.

Додаток 8

Інші додатки (за бажанням).

 

 

Директор департаменту національної системи обліку парникових газів


Н. Іваненко 

 

 

Додаток 3
до Порядку проведення національної інвентаризації антропогенних викидів із джерел та поглинання поглиначами парникових газів

Потенціали глобального потепління МГЕЗК, представлені в її Другому оціночному звіті (100-річний період)

Парниковий газ

Хімічна формула

Потенціали глобального потепління

Діоксид вуглецю

СО2

1

Метан

СН4

21

Діазоту оксид

N2O

310

Гідрофторвуглеці

 

 

HFC-23

CHF3

11 700

HFC-32

CH2F2

650

HFC-41

CH3F

150

HFC-43-10mee

C5H2F10

1 300

HFC-125

C2HF5

2 800

HFC-134

C2H2F4 (CHF2CHF2)

1 000

HFC-134-a

C2H2F4 (CH2FCF3)

1 300

HFC-152-a

C2H4F2 (CH3CHF2)

140

HFC-143

C2H3F3(CHF2CH2F)

300

HFC-143-a

C2H3F3(CF3CH3)

3 800

HFC-227ea

C3HF7

2 900

HFC-236fa

C3H2F6

6 300

HFC-245ca

C3H3F5

560

Перфторвуглеці

 

 

Перфторметан

СF4

6 500

Перфторетан

C2F6

9 200

Перфторпропан

C3F8

7 000

Перфторбутан

C4F10

7 000

Перфторциклобутан

C4F8

8 700

Перфторпентан

C5F12

7 500

Перфторгексан

C6F14

7 400

Гексафторид сірки

SF6

23 900

Директор департаменту національної системи обліку парникових газів

Н. Іваненко 




-ОПИТУВАННЯ-

Період дії зобов'язань

(Commitment Period)

(1) -  2008-2012

Встановлена кількість одиниць

 (Assigned Ammount Units)  -

4 604 184 663

Резерв на період дії зобов'язань

(Commitment Period Reserve )

2 013 329 750 т CO2-экв.

Анонси подій